Джилі – одна з небагатьох китайських марок, яка закріпилася на Українському ринку і успішно реалізує свою продукцію вже протягом більше, ніж десяти років.
Саме моделі цього виробника в свій час витіснили з наших автосалонів російські Вази, вийшовши за популярністю на провідні місця серед всіх автовиробників.
За весь час свого існування в Україні, компанія вже встигла повністю змінити модельний ряд. Деякі малолітражки навіть збиралися на Кременчуцькому автоскладальному заводі, а власників машин цієї марки в нашій країні налічується вже десятки тисяч.
Напрацьований ними досвід експлуатації дозволили нам сьогодні поділитися з вами тим, на що звертати увагу майбутнім автолюбителям, які вирішуватися придбати цей продукт з рук або в автосалонах.
СК – це перша модель, з якої виробник кинувся впокорювати Українського споживача.
Компактний седан, побудований на базі Тойота Королла 5-го покоління, незважаючи на свого іменитого пращура, безпроблемним назвати не можна.
Якщо з силовими агрегатами ще більш-менш нормально, то все інше вимагає підвищеної уваги.
головні нарікання – до кузова і якості фарбування. Перший – недостатньо міцний, не шумоізольований і легко піддається корозії.
А фарба просто облущується з часом, особливо – з пластикових деталей. Є нарікання і до ходової частини: вона занадто ненадійна для наших дорожніх умов. І якщо ви купуєте цей автомобіль, рекомендуємо шукати з посиленими елементами ходової (втулки, стабілізатори, стійки) або ж – готуватися до їх заміну самостійно.
Варто звернути увагу і на коробку передач: вихід з ладу підшипників первинного і вторинного валів – цілком звичайне явище. Лікується тільки заміною. Але – не надовго: це хронічна хвороба даної моделі.
Джилі МК, разом з СК, що став саме тим автомобілем, який по суті «поховав» популярність вазівської десятки.
Оригінальна зовнішність, доступна вартість і недорогі запчастини Джилі дозволили домогтися цього в дуже стислі терміни.
Між тим, і ця модель так само має системні огріхи, з якими доводиться боротися власникам вже.
І найголовніша з них – перегрів двигуна.
Проблема криється в частому відмову термостата, за яким потрібне око та око.
Так само досить часто з ладу виходять різні датчики.
Ще одним важливим моментом моторів цієї моделі – необхідність регулярної регулювання теплових зазорів клапанів.
Це потрібно робити вручну.
А у тих, хто нехтує сім радою, може виникнути неприємність у вигляді прогоряння клапанів.
Ще одна системна проблема – слабка ходова частина, термін служби якої досить невеликий: рідні стійки, наприклад, придатні до експлуатації максимум 40000 км пробігу.
Ну, і, звичайно ж, – не особливо якісне лакофарбове покриття в купе з необробленим антикором металом.
З трьох найпопулярніших моделей марки, Емгранд можна сміливо віднести до автомобілів нового покоління.
Зовсім інша якість металу, фарбування, заводська антикорозійна обробка (не на перших моделях!) – все радує власника.
Двигун – ліцензійний Тойота, але доопрацьований під дану модель: збільшена тяга на низах і придушена потужність. З ним проблем фактично не виникає.
Більш того, він має ланцюговий привід ГРМ, що збільшує пробіг до втручання із заміною до 120-15 - тисяч кілометрів.
Ходова частина грішить валкостью задньої підвіски, яка може зіграти злий жарт при швидкісному проходженні поворотів.
Рекомендується задні амортизатори відразу ж поставити більш жорсткі – газові.
Що стосується слабких місць, то, мабуть, системно можна відзначити тільки втулку переднього стабілізатора: вона рипучі і недовговічна. Але на цьому, мабуть, сюрпризи і закінчуються.